Податкова система України

Податок на додану вартість в Україні

Ставка податку на додану вартість (ПДВ) становить 20%. Для фармацевтичної продукції ставка ПДВ становить 7%. Варто зазначити, що нульова ставка ПДВ застосовується до експорту товарів у митному режимі з території України.

Платник зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ, якщо сукупна вартість поставлених товарів або послуг перевищує 1 млн грн за останні 12 місяців. Проте, якщо обсяг оподатковуваних операцій не перевищує 1 млн грн, доступна добровільна реєстрація платником ПДВ.

ПДВ застосовується до операцій із постачання товарів та послуг на митній території України, а також до операцій із ввезення та вивезення товарів. Крім того, ПДВ оподатковуються послуги з міжнародного перевезення пасажирів і багажу морським, річковим та повітряним транспортом.

На графіку нижче показано ставки ПДВ у різних країнах.

Єдиний соціальний внесок та військовий збір

Єдиний соціальний внесок сплачують роботодавці, фізичні особи-підприємці та самозайняті особи. Ставка єдиного соціального внеску встановлена на рівні 22%. Проте максимальна база нарахування єдиного соціального внеску не може перевищувати 15 мінімальних заробітних плат.

Військовий збір діє в Україні вже кілька років і становить 1,5%.

Податок на майно

Податок на майно сплачується за нерухоме та рухоме майно. Податок на нерухомість та земельні ділянки сплачують фізичні та юридичні особи, зокрема нерезиденти.

Розмір податку на нерухомість визначають місцеві органи влади. Проте ставка податку не може перевищувати 1,5% мінімальної заробітної плати за 1 кв. м житлової та нежитлової нерухомості.

Додаткова ставка податку в розмірі 25 000 грн застосовується до квартир площею понад 300 кв. м та будинків понад 500 кв. м.

Податок на нерухомість сплачується за кожен кв. м житлової та нежитлової нерухомості. Власники квартир менше як 60 кв. м та будинків менше як 120 кв. м (або будинків і квартир загальною площею 180 кв. м) звільнені від податку.

Розмір податку на земельні ділянки визначають місцеві органи влади. Ставка не може перевищувати 3% нормативної грошової оцінки ділянки та 1% для земель сільськогосподарського призначення загального користування. Для сільгоспугідь ставка становить не менше 0,3% і не більше 1% її нормативної оцінки. Для лісових земель ставка не може перевищувати 0,1% їхньої нормативної оцінки. Для ділянок у постійному користуванні суб’єктів господарювання ставка не може перевищувати 12% нормативної оцінки.

Базою оподаткування є земельні ділянки у власності або користуванні.

Матеріал підготовано за DLF Attorneys at Law.